9 травня - День Перемоги!

Тема : 9 травня - День Перемоги!

Мета : знайомство з героїчними сторінками історії нашої країни ; формування в учнів почуття патріотизму , любові до свого народу, його героїчного минулого; виховання громадських почуттів , любові до рідної країни; формувати в учнів полікультурну та інформаційну компетентність .

Обладнання : слайдові презентація до дня перемоги.

Література : інтернет ресурси

                                Хід заняття

      I.          Організаційна частина

-      Добрий день !

    II.           Оголошення теми уроку , мотивація навчально- пізнавальної діяльності

-      Діти , а яке свято ми щороку святкуємо в травні ?

-      Так ,вірно День перемоги ! ( Слайд -1)  Щороку в травневі дні наш народ згадує грізні роки війни , вшановує пам'ять полеглих героїв , та прославляє тих хто залишився живим. 9 квітня 2015 року Верховна Рада України в рамках «декомунізаційного пакету законів» ухвалила закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років», за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін Друга світова війна, а термін «Велика Вітчизняна» більше не використовується

-      І саме цьому святу присвячена наша виховна година .Тема нашого заняття “Славімо день перемоги! “. Сьогодні ми з вами  поговоримо про важливі події під час Другої світової війни , та згадаємо тих героїв котрі полягли за наше щастя , мир та свободу.

  III.          Основна частина

1.    Бесіда про початок війни

-      Діти , а яка з країн розпочала війну ?

-      Так розпочала війну Німеччина.

-      А в якому році розпочалася Друга світова війна?
Офіційний початок Другої Світової війни - 1 вересня 1939 року, вторгненням німецьких військ до Польщі та 17 вересня — коли війська СРСР ввійшли до Західної України, після чого вона переходить до складу Радянського Союзу. А вже 22 вересня 1939 року у Бресті відбувається спільний радянсько-німецький військовий парад. Після чого 28 вересня відповідно до німецько-радянського договору Польща остаточно ділиться між СРСР та гітлерівською Німеччиною.І нарешті - 22 червня 1941року Німеччина вчинила напад на СРСР. Саме тоді й почалась «Велика Вітчизняна Війна радянського народу проти фашистських загарбників».

-     Про початок війни було оголошено по радіомовленню і я зараз пропоную прослухати вам цей фрагмент оголошення.( Слайд -2).

-      22 червня 1941 року мирне життя нашого народу було порушено віроломним нападом фашистської Німеччини .

-      ( Слайд – з) І щоб не опинитися у фашистському рабстві , заради порятунку Батьківщини народ вступив у смертельний бій з жорстоким , підступним і нещадним ворогом.

-      ( слайд – 4) Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.

            У бій за наші ниви,

          За ясний сміх дитячий,

           За юний спів щасливий,

          За славний труд гарячий.

            Вперед, полки суворі,

          Під прапором свободи,

           За наші ясні зорі,

        За наші тихі води.

-( Слайд -5) Сорок перший. Найважчий. Гіркі шляхи відступу. Попіл на місці сіл, чорні руїни там, де зовсім недавно вирувало щасливе життя.

- ( Слайд – 6 )І в той же час сорок перший. Рік небаченої людської мужності. Безприкладна повість людської стійкості. До останнього патрона. До останнього подиху.

Згідно з розсекреченими даними Держплану СРСР, утрати Радянського Союзу в Другій світовій війні становили 41 мільйон 979 тисяч людей, а не 27 мільйонів, як уважали раніше.^[1] Офіційна кількість утрат з боку Німеччини — 13 млн осіб.^{[джерело?]}

За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5–4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8–10 млн, демографічні — 10–13 млн осіб.^[2]

   2. Війна і діти

- ( Слайд – 7)  У перший день війни солдатам було по 17 років , тобто це були ще діти З кожних 100 дітей цього віку , що пішли на фронт 97 не повернулися назад 97 із 100 ! Ось вона, війна!

-( Слайд – 8 )В роки війни  діти працювали на заводах і фабриках .

-(Слайд – 9) Діти і війна - поняття несумісні. Хлопці і дівчата, що потрапили на війну, повинні були розлучитися з дитинством назавжди. В ті часи їм довилось багато чого лихого пережити . Багато дітей втратили своїх батьків та в один день стали сиротами , багато стали на все життя  інвалідами .

- (Слайд – 10 )- У роки другої світової діти виявилися найбільш незахищеними серед тих, кому довелося жити на окупованій території.

- ( Слайд 11- 12 ) – Також  під час війни діти працювали в партизанських загонах.

    3. Бесіда про героїв Сумщини

- Діти , а яких героїв Сумщини ви знаєте ?

- ( Слайд -13)  Одним із герої Сумщини є Павло Семенович Рибалко - радянський військовий діяч , маршал танкових військ ; у Другій світовій війні командувач танкового корпусу і армії . Він є двічі героєм Радянського Союзу   ( 1943- 1945). Народився він у с. Малий Вистороп , Лебединського району.

- ( Слайд – 14) Також героєм Сумщини є Іван Микитович Кожедуб який народився 8 червня 1920 р. в селі Ображіївці , Шостинського району , Сумської області . Тричі Герой Радянського Союзу. Бойовий рахунок молодший  лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня в ході битви на Курській дузі (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B4%D1%83%D0%B1_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87), збивши бомбардувальник. До кінця війни мойор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів , у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника.

- ( слайд- 15) І ще одним героєм є  Берест Олексій Прокопович. Народився 9 березня 1921 р. у селі Горяйстівка  Охтирського району , Сумської області. Він є Героєм України, лейтенантом Червоної Армії . Олексій Прокопович вперше підняв прапор перемоги ( Слайд 16 -17 ).

             4. Розповідь про перемогу радянських військ

- І ось вже внаслідок бойових операцій 1944 року вся радянська земля була звільнена від ворога . Червона Армія приступила до своєї великої місії – визволення народів Європи від фашизму .

     ( слайд – 18)   Здолали врешті ми Берлін.

                        Розбили ката, що й казати!

                      Ще вискаляє зуби він,

                    Та вже за горло міцно взятий.

                      Іще не стих вогонь боїв,

                    А вже на вежі прапор гордий

                 Солдат радянський мужньо звів

                 Під грізні пострілів акорди.

 Капітуляція. Повна, безумовна, беззастережна.

-8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в передмісті Берліна акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався .( Слайд – 19 )
Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського нового порядку , звільнення поневолених народів.

 - День 9 травня  став Днем Перемоги , великим святом всього людства              ( слайд – 20 ).

  IV.           Підсумок заняття

-      Тож коли розпочалася Велика Вітчизняна війна і Друга світова?

-      Хто розпочав війну ?

-      Який рік був найважчим?

-      Яких герої Сумщини ви запам’ятали ?

-      Коли був підписаний акт про капітуляцію Німеччини?

-      На цьому наше заняття закінчується до нових зустрічей. 

                                                 

             V      Домашнє завдання

Знайти інформацію про своїх рідних, які захищали рідну землю від загарбників.

До побачення !